Коксартроз: симптоми, діагностика та лікування артрозу тазостегнового суглоба

Коксартроз — це дегенеративно-дистрофічне ураження кульшового суглоба з різною швидкістю прогресування, при якому руйнується суглобовий хрящ, змінюється структура кісткової тканини, зменшується рухливість і посилюється больовий синдром. Часто його називають остеоартрозом кульшового суглоба або артрозом тазостегнового зчленування. Патологія трапляється як у людей похилого віку, так і в осіб середнього віку, іноді навіть у молодих, якщо є супутні чинники ризику.

Сама будова кульшового суглоба надзвичайно витривала, адже він бере на себе значну частину навантаження під час ходьби, бігу, перенесення ваги. Головка стегнової кістки з’єднується з вертлюжною западиною тазової кістки, формуючи шарнір, укритий хрящем. Цей хрящ служить амортизатором, знижує тертя, забезпечує плавний рух. Коли хрящ стоншується, зневоднюється і втрачає еластичність, починається поступове стирання кісток, зменшується суглобова щілина, утворюються остеофіти (кісткові нарости), розвивається запалення.

На відміну від гострих артритів, коксартроз має хронічний характер, розвивається поступово, і саме це ускладнює ранню діагностику. Біль спочатку виникає після фізичного навантаження, а згодом турбує навіть у стані спокою. Хворі часто не усвідомлюють серйозність ситуації, поки суглоб не перестає нормально функціонувати.

Згідно з даними медичного центру Омега-Київ, коксартроз входить до переліку найпоширеніших суглобових патологій і є провідною причиною втрати рухливості в осіб після 50 років. Вчасне звернення до фахівця — ключовий крок до збереження якості життя.

Коксартроз: причини, ступені та діагностика

Основні причини розвитку коксартрозу можуть бути первинними (ідіопатичними) або вторинними. У першому випадку патологія виникає без очевидних зовнішніх факторів, зазвичай у людей старшого віку, унаслідок природного зношення хрящової тканини. Вторинний коксартроз розвивається як наслідок інших станів або подій:

• Вроджена дисплазія кульшового суглоба — найпоширеніший чинник у молодих людей;
• Травми тазостегнового суглоба, переломи, вивихи;
• Асептичний некроз головки стегнової кістки;
• Ревматоїдний артрит або інші аутоімунні захворювання;
• Інфекційне ураження суглоба (артрит);
• Порушення обміну речовин, зокрема подагра, цукровий діабет, ожиріння;
• Надмірна вага і статичне перенавантаження;
• Генетична схильність — часто хвороба повторюється в поколіннях.

Захворювання має три основні стадії, кожна з яких відрізняється клінічною картиною та структурними змінами:

1. Коксартроз 1 ступеня. Біль виникає лише після фізичного навантаження (тривалої ходьби, підйому східцями). Рухливість майже не порушена, суглобова щілина звужена незначно. Пацієнти часто ігнорують перші симптоми, приймаючи їх за втому або тимчасовий дискомфорт.
2. Коксартроз 2 ступеня. Біль стає постійнішим, виникає навіть у стані спокою. З’являється кульгавість, обмеження рухів (важко зігнути або розігнути ногу). Рентген показує помітне звуження щілини, остеофіти, деформацію головки стегнової кістки.
3. Коксартроз 3 ступеня. Рух у суглобі майже повністю втрачено. Людина змушена користуватися тростиною або пересуватись із підтримкою. Біль постійний, навіть уночі. Деформація кісткових структур призводить до скорочення кінцівки, порушення ходи, м’язової атрофії.

Щоб встановити діагноз і визначити ступінь ураження, лікарі використовують такі підходи:

• Рентгенографія тазостегнових суглобів — основний метод візуалізації;
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — дозволяє побачити стан м’яких тканин, хряща;
• Комп’ютерна томографія (КТ) — використовується для оцінки структури кістки;
• Аналіз крові та сечі — допомагають виключити запальні або метаболічні процеси;
• Клінічне обстеження ортопедом — оцінка амплітуди рухів, симетрії ходи, больових точок.

Важливо не зволікати з діагностикою, адже лікування коксартрозу на ранньому етапі може бути ефективним і безопераційним.

Як лікувати коксартроз: сучасні підходи та реальні можливості

Сучасна медицина пропонує комбіновані рішення, які можуть істотно сповільнити розвиток хвороби або, у деяких випадках, повернути функціональність суглоба. Але ефективність напряму залежить від стадії, на якій розпочато терапію.

Основні напрямки лікування:

• Медикаментозна терапія. Протизапальні препарати (НПЗП) для зняття болю та запалення, хондропротектори — речовини, що підтримують хрящову тканину. Судинні препарати для поліпшення кровопостачання в ділянці суглоба, місцеві мазі, гелі, компреси — як допоміжна терапія.
• Фізіотерапевтичне лікування. Магнітотерапія, лазеротерапія, ультразвук, електрофорез з анальгетиками. Масаж і кінезіотерапія поліпшують мікроциркуляцію та трофіку тканин.
• Лікувальна фізкультура (ЛФК). Комплекс індивідуально підібраних вправ, які сприяють збереженню рухливості без перевантаження. Застосовується під контролем фізичного терапевта.
• Корекція способу життя. Зниження надмірної ваги, відмова від підйому тягарів,  збалансоване харчування з достатньою кількістю білка, кальцію та омега-3.
• Ін'єкційні методики. Введення гіалуронової кислоти для змащення суглоба. PRP-терапія (плазмотерапія) — для стимуляції відновлення, кортикостероїди — при вираженому запаленні.

Коли консервативне лікування вже неефективне, показана операція. Найбільш результативна — ендопротезування кульшового суглоба. Сучасні імпланти мають високу зносостійкість, відновлюють функції та повертають пацієнтів до активного життя.

Хто лікує коксартроз?

Успішне лікування можливе лише за міждисциплінарного підходу. Над пацієнтом працює команда:

• Ортопед-травматолог — основний спеціаліст у лікуванні коксартрозу;
• Ревматолог — при супутніх аутоімунних захворюваннях;
• Фізичний терапевт і реабілітолог — ведуть пацієнта в процесі відновлення;
• Дієтолог — коригує раціон, щоб зменшити запалення;
• Психолог — допомагає долати страхи, пов’язані з обмеженою рухливістю.

На платформі медичного центру Омега-Київ omegamc.ua ви можете записатися на консультацію до профільного спеціаліста, щоб пройти обстеження на сучасному обладнанні та отримати індивідуальну схему лікування. Тут практикується мультидисциплінарний підхід із залученням новітніх технологій — від діагностики до реабілітації після операції.

Коксартроз — це не вирок, якщо вчасно звернути увагу на симптоми та почати лікування. Застосування комплексного підходу, правильна діагностика та співпраця з досвідченими фахівцями дозволяють зупинити розвиток хвороби, зберегти рухливість і уникнути інвалідизації. Не варто терпіти біль і чекати, поки суглоб втратить свою функцію, краще діяти вже зараз.